***
Місто семи вітрів:
Понеділок, Вівторок, Середа, –
кожен день новий вітер, –
Четвер, П’ятниця, Субота…
Зашнуруюся в плащ,
аби душу з порога не здуло.
Неділя…
Вітер з батьківщини,
тяжкий, наче олово,
як подує – спогадів не зібрати.
Господи – це ми
і наші старі доми,
зі стріхи пускаємо голуба,
аби ти нас впізнав
і з кимсь не переплутав.
Ми ще малі.
І все ще попереду.
Поезија – Теодозија Заривна
АвторТеодозија Заривна